Цікавою є ситуація з нафтою: ф'ючерси марки Brent виросли до позначки близько 74,9 долара за барель, що стало другим поспіль днем зростання. З одного боку, на ціни вплинули нові санкції Штатів щодо іранської нафти – у понеділок було оголошено обмеження проти більш ніж 30 брокерських компаній, операторів танкерів та судноплавних фірм, які беруть участь у угодах із Тегераном.

Це вже другий раунд заходів, які ввела влада США, прагнучи максимально скоротити експорт нафти з Ірану під приводом запобігання розробці ядерної зброї.

Проте загальну картину дещо пом'якшує невизначеність довкола майбутнього глобального попиту. Трамп заявив, що мита на товари із сусідніх країн (Канади та Мексики) будуть запроваджені, як і планувалося раніше. Ці дії можуть знизити темпи економічного зростання, отже, і споживання палива.

Крім того, ринок стежить за можливою мирною угодою в конфлікті, що затягнувся на сході Європи, що може призвести до зняття або послаблення санкцій проти одного з найбільших експортерів енергоресурсів. Якщо бар'єри справді зменшаться, ця країна зможе збільшити пропозицію нафти на ринок.

Є ще один потенційний фактор, який може збалансувати ризики від втрати іранських постачань – це можливе відновлення експорту із регіону Курдистану до Іраку. Якщо нафтові потоки з Тегерана впадуть через санкції, Курдистан здатний частково заповнити цей обсяг і тим самим згладити загальний дефіцит.

Газ на роздоріжжі: куди рушать ціни?

Наразі котирування практично підійшли до лінії короткострокового висхідного тренду, яка знаходиться в районі 3,874–3,920 долара. Ця зона вкрай важлива: якщо ціна відскочить вгору, можна чекати на нову хвилю зростання. А ось пробою підтримки буде сигналом до глибшої корекції.

Але найцікавіше в тому, що падіння може виявитися значно сильнішим, ніж передбачається. За оцінкою агентства Bloomberg, питання не в тому, чи російські енергоносії повернуться на світовий ринок, а коли і на яких умовах.

Якщо торгівля з Росією нормалізується, ціни на газ ризикують різко відкоригуватися вниз. Але є нюанс: скасування чи пом'якшення санкцій може не призвести до миттєвого падіння котирувань.

Агентство пояснює це так: поки йдуть переговори США та Росії, сформувалися дві протилежні точки зору. Перша говорить, що процес буде довгим і непередбачуваним, тому санкції залишаться на місяці або навіть роки.

Друга вказує на швидке пом'якшення обмежень. Імовірнішою здається друга версія, проте є одне «але»: справжню роль відіграє не стільки юридичний характер санкцій, скільки їхнє фактичне виконання.

Формально обмеження існують, але насправді – чи ось-ось – багато обхідних шляхів вже знайшли чи створюються.

У результаті навіть потенційне офіційне скасування санкційного режиму не завалить ціни миттєво, принаймні в короткостроковій перспективі. Це пов'язано з тим, що ринок уже пристосувався працювати у напівпідпільному форматі та враховує поточні ризики.

Крім того, Росія, яка залишилася однією з найбільших сировинних держав (що займає топові позиції з нафти, пшениці, вугілля та інших товарів), навряд чи почала значно знижувати обсяги виробництва.

Отже, значна частина постачань продовжує надходити ринку з використанням різних каналів.

Головне питання – чи буде знайдено швидкий дипломатичний шлях до ослаблення санкційних заходів. Якщо так, нас може чекати період волатильності, коли на нафтовому ринку пропозиція зростає, а попит змінюється не так швидко. Водночас газовий сектор може продемонструвати потужну корекцію при відновленні постачання.

Однак у найближчій перспективі варто спостерігати саме за геополітичними сигналами та динамікою пропозиції з Ірану, Курдистану та Росії. Все це буде формувати фундаментальні драйвери, що визначають поведінку і нафти, і газу.